1.Слухали: С.В.Зеленяк завідувача, яка проінформувала присутніх про виконання рішень попереднього засідання педради: «Усі педагоги закладу, проводять системну роботу щодо виконання затверджених на педагогічній раді рішень, а саме: вчасно поповнюють ігрові осередки з метою повноцінного всебічного розвитку дітей; організовують педагогічне середовище з позитивною атмосферою, де панує гуманність, взаємодовіра, взаємодопомога, і кожна дитина почуває себе безпечно; враховують інтереси дитини, розвивають її природні нахили і потреби; створюють динамічне і мобільне предметно-ігрове середовище, забезпечують свободу дій дітям; під час вивчення теми, використовують різні прийоми її візуалізації у приміщенні групи, вітальні для батьків; стимулюють, активізують пізнавальну активність дітей протягом всього перебування дитини в закладі; впроваджують в освітній процес інноваційні педагогічні технології, підвищують свій професійний рівень, беручи участь у вебінарах, тренінгах, методичних об’єднаннях тощо; залучають батьків до інноваційної діяльності в освітньому процесі; організовують освітній процес з дітьми відповідно до річного плану роботи закладу на 2019/2020 н.р.; під час організації освітнього процесу приділяють особливу увагу розвитку мовленнєвих та комунікативних здібностей дітей дошкільного віку засобами театралізованої діяльності, формуванню у дошкільників економічних уявлень, правовому вихованню дошкільників з використанням літературної спадщини В.Сухомлинського; під час проведення моніторингу якості знань дітей педагоги закладу дотримуються вимог нормативних документів; організовують роботу гуртків; дотримуються режиму дня, розкладу занять, графіка роботи музично-спортивної зали».

Ухвалили:

1. педагогам закладу:

Рішення, ухвалені на педагогічній раді №2, вважати такими, що виконуються.

Голосували: «За» - 9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

2.Слухали: Тодавчич Н.І., вихователя, яка розповіла присутнім про мовленнєву діяльність та її вплив на всебічний розвиток дитини: «Мова – це найважливіший, універсальний засіб спілкування, організації та координації всіх видів суспільної діяльності. Мовлення - це процес спілкування людей між собою за допомогою мови. Мовленнєвий розвиток дошкільника — складний психологічний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини і виявляється в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Щоб створити оптимальні умови для мовленнєвого розвитку дошкільника, педагогам слід використовувати різні форми роботи: ігри, проблемні ситуації, заняття. Неможливо уявити належний рівень життевої компетентності людини без оволодіння мовленням. Видатний педагог Костянтин Ушинський зауважував, що рідне слово є основою розумового розвитку й скарбницею всіх знань. Оволодіваючи мовленням, вивчаючи мову, дитина засвоює систему знань, суспільно прийняті норми поведінки — основу її життевої компетентності. 3 огляду на це проблема розвитку мовлення дитини завжди була однією з центральних у дошкільній освіті. Художньо-мовленнєва діяльність дошкільників - феномен мовленнєвої культури, що відбиває рівень психічного розвитку, мовленнєвої компетентності, внутрішнього духовного і душевного стану, вираження переваг та інтересів дітей, вона також є могутнім засобом їхнього художньо-естетичного, інтелектуально-творчого розвитку, формування креативного начала кожної особистості. Розвиток мовленнєвої діяльності дітей буде ефективним за умов забезпечення взаємозв’язку основних напрямків навчання (розвитку художньо-естетичного сприймання літературних творів і активного творчого ставлення дітей до літературно-мовного матеріалу; розвитку зв’язного мовлення, виховання мовленнєвої культури дошкільників; розвитку уяви, дивергентного мислення та інших психічних процесів, а також пізнавальної активності дітей; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду), створення сприятливих умов для розвитку мовленнєвої діяльності дітей (спеціально організована цілеспрямована робота з розвитку художньо-мовленнєвої діяльності; створення у групі сприятливої атмосфери, відкритої до пошуку й експерименту; інтеграція різних видів дитячої діяльності (пізнавальної, ігрової, образотворчої, музичної, театралізованої, художньо-мовленнєвої); зацікавлене ставлення педагога, який сам є творчою особистістю, до дитячої творчості».

Ухвалили:

1.Формувати мовленнєві та комунікативні вміння дітей.

Голосували: «За» - 9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

2.Сприяти повноцінному мовленнєвому розвитку дошкільників. Постійно.

Голосували: «За» - 9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

3.Створювати умови для розвитку творчої мовленнєвої активності дітей у театральній та художньо-мовленнєвій діяльності. Постійно.

Голосували: «За» - 9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

4.Вивчати з дітьми твори різних жанрів літератури на заняттях з мовленнєвого спілкування, художньої літератури, громадянського виховання, театральної діяльності, під час проведення розваг та режимних моментів.

Голосували: «За» - 9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

5.Інтегрувати різні види дитячої діяльності (пізнавальної, ігрової, образотворчої, музичної, театралізованої, художньо-мовленнєвої). Постійно.

Голосували: «За» - 9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

3.Слухали: Фурдь Д.В., вихователя, яка звернула увагу присутніх на значення художньо-мовленнєвої діяльності для формування емоційної сфери особистості: «Художньо-мовленнєва діяльність є одним з найулюбленіших способів самовираження маленької дитини. Вона відбувається в організованих формах та просто за ініціативою дітей, поза спеціальних занять. В образотворчій, музичній, конструктивній, театральній діяльності - через акомпанемент дій, їх коментар, словесне малювання; у спілкуванні з однолітками і дорослими, через самопрезентацію й фантазування; і, нарешті, через складання за власною ініціативою казок, оповідань, віршів, а також - мовні ігри (дражнилки, лічилки, скоромовки, загадки, заклички тощо). Ініціативна художньо-мовленнєва діяльність базується на досягненнях, знаннях, досвіді дитини, які вона здобула у процесі навчання. Для виникнення та активізації художніх проявів дітей необхідно створити сприятливі умови, занурити її у світ творчості, оточити необхідними художніми матеріалами, урізноманітнити її художній, естетичний, емоційно-чуттєвий досвід. Важливо, щоб дорослі, які оточують дитину, теж виявляли інтерес до художньої діяльності, спрямовували її інтереси та дії. Літературні твори відіграють особливу роль у житті дитини, а тому дуже важливо, щоб знайомство з мистецтвом слова відбувалось у різноманітних формах. Сучасна методика пропонує багатий спектр видів занять з ознайомлення з літературними творами. їх можна типізувати за різними параметрами. Наприклад, за літературними жанрами. На окремих заняттях знайомимо дітей з малими фольклорними формами, представляємо ці твори дітям як витвори мистецтва слова, коротко та доступно розповідаємо про історію їх виникнення, функціональне призначення, звертаємо увагу на особливості побудови, засоби виразності тощо. На інших заняттях подаємо дітям казки - народні, авторські; казки кумулятивного типу про тварин, побутові, чарівні, казки-жарти тощо. Заняття, на яких читаємо дошкільнятам оповідання, називаються живими історіями і супроводжуються здебільшого етичними бесідами або бесідами на тему, якій присвячено літературний твір. Особливе місце в ознайомленні з літературними творами посідають заняття з ознайомлення з поетичним словом. Діти сприймають поезію, вчаться відчувати красу слова, розуміти значення засобів образності, знаходити способи відтворення художнього образу в різних видах художньої діяльності. Старших дошкільників підводять до розуміння такого складного літературного жанру, як байка. Водночас літературні заняття розрізняються за основним видом художньо-мовленнєвої діяльності, який педагог застосовує на занятті. Так, літературний твір дітям читають чи розповідають, і художньо-естетичне сприймання тексту буде основним видом діяльності на такому занятті. Основним видом художньої діяльності на інших заняттях може бути художня комунікація, тобто розмова вихователя з дітьми на основі прочитаного раніше твору. Подобається дітям такий вид заняття, як літературні творчі ігри, на яких дошкільнята стають співавторами казки чи розповіді, реалізують власну словесну творчість. Підсумкові заняття у формі літературних вікторин мають велике значення, оскільки дають змогу систематизувати здобутий раніше літературний досвід. Дітям дуже подобаються драматизації, театралізації за змістом літературних творів, малюки охоче декламують вірші, переказують фрагменти казок чи оповідань, імпровізують. Значне місце в сучасній методиці ознайомлення з художньою літературою посідають заняття, побудовані на застосуванні синтезу мистецтв. Естетичні враження від сприймання, наприклад, поетичного твору в музичному супроводі дитина може відтворити на такому занятті в малюванні, аплікації або танцювально-ритмічних рухах. Акцентуація уваги педагога на видах художньо-мовленнєвої діяльності спрямовує на вдосконалення методичних аспектів літературних занять, дає змогу максимально повно використати інтелектуальний, художній, мовний потенціал літературних творів».

Ухвалили:

1.Розвивати емоційну сферу дітей засобами художньо-мовленнєвої діяльності. Постійно.

Голосували: «За» -9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

2.Вчити дітей розрізняти настрої, переживання, емоційні стани персонажів, що передаються різними засобами драматизації.

Голосували: «За» - 9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

3.Формувати в дітей вміння проявляти емоції та почуття в повсякденному житті (співпереживання, співчуття, жалість, любов, милосердя тощо).

Голосували: «За» - 9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

4.Слухали: Шапока І.Й., вихователя, яка презентувала питання виховання культури мовлення і етики стосунків під час театральної діяльності: «Культура спілкування передбачає виконання дитиною норм та правил спілкування з дорослими та однолітками. У їх основі – повага та доброзичливість, використання відповідного словникового запасу і форм звертання, ввічлива поведінка у суспільних місцях та побуті. Культура спілкування також передбачає й культуру мовлення. Вона характеризується наявністю у дошкільника достатнього запасу слів, уміння говорити лаконічно, зберігаючи спокійний тон, правильно будуючи фрази, ввічливо звертаючись до співрозмовника. Не менш важливо навчити дитину слухати співрозмовника, дивитися в очі. Станом на листопад місяць в молодшій групі перебуває 19 дитей. Діти активні, життєрадісні, енергійні, жваві. На четвертому році життя діти починають розуміти й активно вживати слова всіх частин мови. Вони вживають слова ввічливості: «Доброго ранку!», «До побачення»!, «Будь-ласка», «Вибач», «Дякую». Дошкільнята починають вчитися вести діалог, слухати і розуміти мовлення, звернене до них, вступати в розмову і підтримувати її. Особливо хотілося б відмітити таких дітей, як Білак Богдан,Мойсюк Софія,Кіш Марія,Лихтей Даніель ,Сакалош Іван.У цих дітей більш краще розвинене зв’язне та діалогічне мовлення, мислення, увага, пам’ять та інші психологічні процеси, вони можуть виразити свою думку, звернутись за допомогою до дорослих, спілкуватися та гратися з однолітками, пояснити причину свого занепокоєння. Під час драматизації казок, показу пальчикового, магнітного та інших видів театру діти вчаться передавати емоції та настрій героїв казок, їхню поведінку, мовлення (звуконаслідування тварин).

Виступили: Зеленяк В.В., вихователь: «Театр – це гра. Перевтілюючись у різних персонажів, приміряючи на себе різні ролі, діти розкривають ті чи інші риси своєї особистості, вчаться жити. Вона допомагає виховувати культуру мовлення і етику стосунків. У театралізованій діяльності дитина реалізує свої потреби у самовираженні, спілкуванні, пізнанні себе. Окрім того, театралізована діяльність є чудовим засобом збагачення мовленнєвого досвіду дитини. Плануючи театральну діяльність у старшій групі намагаюся підібрати такі твори які виявляють доброту, турботу, увагу; уміння просити допомоги та надавати її в разі потреби; поважати бажання інших людей; можливість стримувати себе та заявляти про свої потреби в прийнятній формі; добре орієнтуваться в новій обстановці; розуміти різний характер ставлення до нього тих, хто оточує; уміння помічати зміни настрою, емоційні стани близьких дорослих та однолітків, ураховувати це спілкуючись. Проводячи театральну діяльність у своїй групі навчаю дітей: уміти самостійно розгорнути гру, творчо відобразити діяльність та взаємини дорослих; керувати своєю поведінкою, прагненням спілкуватися та діяти так, щоб не заважати іншим; дотримуваться рольових способів поведінки, етичних норм спілкування; добирати адекватні ситуації, мовленнєві вирази (так звані етикетні формули); уміти користуватися невербальними засобами спілкування; легко вступати в діалог, висловлювати свої думки послідовно, намагатися аргументовано довести свою точку зору, ввічливо й тактовно заперечити; умінню слухати співрозмовника, емоційно співпереживати, гідно виходити з конфліктної ситуації; виявляти повагу до дорослих, звертаючись до них на ім’я та по батькові.

Виступили: Фурдь Д.В, вихователь: «В групі раннього віку перебуває 17 дітей. Всі дітки мають різний рівень мовленнєвого спілкування, але вони доповнюють своє мовлення жестами та мімікою з допомогою яких їх розуміють оточуючі люди. У групі є діти з високим та з низьким рівнем спілкування.З часу прийому дітей у садочок і до теперішнього часу, всі дітки стали самостійнішими, більше відкритими до дітей та дорослих, намагаються розуміти різницю між заняттям та ігровою діяльністю.На заняттях діти не завжди уважні, не завжди хочуть повторювати за вихователем, деякі діти можуть вставати, говорити своє, відволікати інших дітей. Діткам подобається імітувати, грати в настільні та рухливі ігри, виконувати різні руханки, розігрувати мінімальні ситуації. Всі дітки люблять гратися, але граються поки ще поряд, а не разом, не можуть ділитися іграшками. Разом з дітками намагаємося все проговорювати, повторяти, вивчати, описувати, називати, узагальнювати. Вчимося бути вихованими, добрими, проявляти чуйність, бути ощадливими, берегти те, що маємо, любити все і всіх довкола».

Виступили: Тодавчич Н.І., вихователь: «Серед дошкільнят старшої групи найбільш активно вступають в розмову та беруть участь у колективній бесіді такі діти, як: Сакалош І.В.,Купар І.І.,Погоріляк С.В. Робейко Д. Усі діти самостійно вступають у розмову з ровесниками, підтримують діалог під час різноманітних ігор. Під час сюжетно-рольових ігор у мовленні дітей використовуються слова, вирази якими спілкуються вдома дорослі, присутнє діалогічне мовлення. Щодо мовленнєвого етикету всі діти використовують форми вітання «доброго ранку», «привіт», форми прощавання «до побачення», «бувай», форми прохання «будь ласка». Половині групи дітей важко вибачатися. Під час проведення театралізованої діяльності розуміють зміст дійства, використовують міміку, жести, рухи, своєчасно та з великим задоволенням включаються в колективну драматизацію, інсценізацію твору. Подобається розповідати вірші на виразність, ігри-імітації, пантоміми, пальчикові ігри. Можуть дати оцінку героям та їхнім вчинкам (добрий, злий). Під час мовленнєво-театралізованої діяльності є взаємодія з партнером, активне використання невербальних засобів спілкування».

Ухвалили:

1.Виховувати у дітей культуру мовлення, етику спілкування. Постійно.

Голосували: «За» - 9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

2.Приділяти серйозну увагу підбору літературних творів із зрозумілою для дітей моральною ідеєю, з динамічними подіями, з персонажами, наділеними виразними характеристиками. Постійно.

Голосували: «За» - 9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

5.Слухали: Зеленяк С.В., завідувача, яка провела з педагогами творчу гру «У королівстві Театралізованої гри». Педагоги виконували цікаві вправи: «Знайомство», під час якого представляли себе за допомогою іграшки-персонажа; заходили до зали, вибираючи одні двері з шести та визначаючи мотивацію кожного з педагогів; приклеювали різнокольорові аркуші на трьох поверхах палаців (палац педагогічної творчості та розмаїття методів та прийомів, палац систематичності та послідовності, палац досягнень дітей), визначаючи самооцінку; ділились на групи та відповідали на актуальні питання з даної теми; грали в гру «Підводні рифи»; відповідали на запитання бліцопитування.

Ухвалили:

1.Проводити систематичну та послідовну роботу з мовленнєвого розвитку та театральної діяльності з дітьми дошкільного віку.

Голосували: «За» - 9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

2.Покращувати досягнення дітей.

Голосували: «За» - 9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

3.Розвивати прагнення та мотивацію бути творчим педагогом; використовувати творчі прояви педагога в роботі з дітьми.

Голосували: «За» - 9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

7.Слухали:Зеленяк С.В., завідувача ДНЗ, яка ознайомила присутніх з наказом «Про стан роботи з мовленнєвого розвитку та театральної діяльності з дітьми дошкільного віку»: «Відповідно до річного плану роботи закладу у листопаді місяці завідувачем проводилось вивчення стану мовленнєвого розвитку та театральної діяльності дошкільників, в результаті якого виявлено, що педагоги закладу на педгодині обговорили актуальні питання мовленнєвого розвитку дошкільників, адже розвиток мовлення – це не лише збагачення словника, формування звукової, граматичної культури та удосконалення зв’язного мовлення. Насамперед це – розвиток вміння спілкуватися. Тому потрібно вчити дошкільнят робити повідомлення, пояснювати, переконувати, доповнювати, домовлятися, хвалити, надихати, дискутувати, вітати, слухати інших, користуватися вербальними і невербальними (міміка, жести, рухи) засобами виразності. Базовий компонент дошкільної освіти України ставить перед педагогами основне завдання – виховувати особистість, яка успішно діє в різних життєвих ситуаціях. А здатність швидко адаптуватися до нових соціальних умов безпосередньо залежить від комунікативних умінь та навичок, достатній рівень яких дає дитині змогу самореалізуватися й адекватно діяти у соціальному оточенні. Мовленнєвий розвиток - це найголовніша складова готовності дитини до шкільної діяльності. В програмі розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля» у розділі мовленнєвого розвитку звертається велика увага на виховання звукової культури мови. Закріплювати правильну вимову всіх звуків рідної мови, регулювати силу голосу, швидкість вимови, правильно користуватися інтонаційними засобами виразності, розвивати і удосконалювати мовний слух – ці завдання лежать в основі роботи вихователя. У Базовому компоненті дошкільної освіти виокремлено освітню лінію «Мовлення дитини», яка передбачає формування в дітей різних видів мовленнєвої і комунікативної компетенції, які в сукупності спрямовані на формування мовленнєвої особистості дитини. На сьогодні одним із продуктивних напрямів роботи з розвитку мовленнєвої активності дитини визнано використання театралізованих ігор з творчим та інтелектуальним навантаженням. І це не випадково, адже саме театралізована гра є провідним видом мовленнєвої діяльності в дошкільному віці. Театральна діяльність дає можливість розвивати здібності кожної дитини, формувати творчу уяву. Казки,фольклор мають позитивний емоційний вплив на дошкільнят. Вивчення рідної мови починається з раннього віку в сім’ї і вдосконалюється вже в дошкільному навчальному закладі. Одним із продуктивних напрямів роботи в дошкільному закладі з розвитку мовлення визнано театралізовану діяльність. Вона виступає як специфічний вид дитячої активності і є одним із найулюбленіших видів творчості малюків. Протягом листопада місяця вихователі груп проводили різні форми роботи з мовленнєвого розвитку та театральної діяльності: заняття з мовленнєвого спілкування, театральної діяльності, художньої літератури, розваги, цікаві дидактичні ігри, бесіди, пантоміми, етюди, дослідницьку діяльність, діалоги, вирішували проблемні ситуації, складали розповіді, проводили покази різних видів театру тощо. Проаналізувавши якість знань дітей з мовленнєвого розвитку, можна стверджувати, що деякі діти, в яких був низький рівень знань та комунікативних вмінь, підвищили рівень у спілкуванні з дітьми та дорослими до середнього.

Ухвалили:

1.Особливу увагу приділяти розвитку уваги, творчої уяви, фантазії, розкутості дітей, поповненню їх лексичного запасу, розвитку зв’язного мовлення.

Голосували: «За» - 9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

2.Проводити різні види занять з мовленнєвого розвитку.

Голосували: «За» - 9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

3.Під час проведення театральної діяльності використовувати різні види ігор та театрів.

Голосували: «За» - 9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

4.Формувати вміння дітей складати різні види розповідей.

Голосували: «За» - 9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

5.Формувати уявлення дошкільників про театр, емоційно-позитивне ставлення до нього, розуміння дітьми засобів образної виразності.

Голосували: «За» -9 присутніх. «Проти» - 0. «Утрималися» - 0.

Голова засідання Зеленяк С.В..

Секретар Попович Н.В.

Широківський дошкільний навчальний заклад ясла-садок Виноградівського району Закарпатської області

Методична робота