Широківський дошкільний навчальний заклад ясла-садок Виноградівського району Закарпатської області

 

Сестра медична радить, консультує, інформує

 

Основні правила дитячого харчування 

 

        У дитячому харчуванні є свої особливості і свої підводні камені. Основна відмінність дитячого організму від дорослого полягає в тому, що дитячий організм фізично продовжує рости, тоді як для дорослого організму час фізичного зростання закінчується за різними джерелами у 18/25 років (в залежності від статі).

        Так як білок основний і незамінний «будівельний матеріал» людського організму, дитині необхідно значно більше білків, ніж дорослому. Знаючи про це, багато дорослих намагаються складати для харчування дитини високобілкові раціони, забуваючи про те, що навіть у звичайних «дорослих» стравах кількість білка значно більше, ніж в грудному молоці.

У дітей досконало функціонують регуляторні механізми, що управляють виробленням і витратами енергії. Організм дитини завжди добре знає, що саме йому потрібно і у якій кількості. Однак, при великій кількості солодощів та різних смачних духмяних страв (жарених, жирних, зі спеціями, приправами тощо) апетитом буде керувати вже не фізіологічна потреба, а язик (смакові рецептори).

        Пропонуємо основні правила харчування дітей.
        1. Про режим і почуття голоду. Не варто особливо чітко і ретельно дотримуватись режиму харчування. Про який обід рівно о 12.00 може йти мова, коли в цей момент потрібно запускати ракету або вкладати ляльку спати? Ці справи для дитини не менш важливі, ніж для дорослого цікава робота, відпочинок. Їжа без почуття голоду та без задоволення, як ми знаємо, на користь не піде. І нехай малюк грається, - коли зголодніє, сам прибіжить додому. І не біда, якщо він поїв не три рази протягом дня, а два або п’ять разів. При нормальному наборі продуктів і страв та відсутності насилля не буде ні переїдання, ні недоїдання.
        2. Про апетит і насилля. Часто дітей умовляють з'їсти «за маму, за тата, за діда, за бабу…» або навіть приймати вольове рішення: «Не вийдеш з-за столу, поки не з'їсти все…». А уявіть себе на місці дитини, якщо перед вами з подібним наказом поставлять горщик каші або борщу? Дитина не хоче їсти, тому що на денний момент для її організму ця їжа не потрібна, тільки й всього. Інколи, правда, не без примх, але це лише тоді, коли дитина не голодна!

Апетит може з'явитися через годину, і не варто на це ображається, на те й ми дорослі, щоб запастись терпінням. Це нормально. Але апетит не на печиво, не на цукерки, а на кашу, картоплю, молоко або яблуко!

        3. Про харчування під час хвороби. Окремо зупинимось на харчуванні дитини під час хвороби. Дуже широко розповсюджена практика відгодовування нездорових дітей. Серед багатьох дорослих панує думка, що організму потрібні додаткові сили для боротьби з хворобою.

         Парадокс полягає якраз в тому, що сили дійсно потрібні і організм мобілізує всі ресурси на відновлення порушеної рівноваги організму. І їсти хворому не хочеться якраз тому, що вся його енергія «працює» з хворобою і її просто не залишається на переварювання їжі. Спрацьовує тваринний інстинкт, направлений на виживання, і їжа «не йде». Не випадково підчас хвороби звірі не торкаються їжі, навіть тієї, що лежить перед носом! 

          І примусове «лікувальне» годування в таких випадках завдає пряму шкоду нашим дітям (як, втім, і дорослим). Багато випадків дитячих смертей від хвороб можна було б попередити, якби неграмотні в цьому питанні мами та бабусі не «запихали» в дітей таку небажану для них в цей час їжу…

          Найкраще  запропонувати хворій дитині тепле пиття – кислий морс, чай з медом тощо (але не молоко, яке при простудах «працює» на хворобу). За бажанням дитини – каші, салати, печена картопля, вчорашній хліб, а ще краще – фрукти або сухофрукти. Але тільки  за бажанням, коли дитина сама згадає про їжу і просить їсти! І поки буде підвищуватись температура тіла, кожен день ставить клізми (кімнатної температури).

        4. Про можливість вільного вибору. У щоденному харчуванні найліпше запропонувати дітям самим обирати з наявних на даний момент на столі продуктів. Таким чином сама собою вирішується проблема «збалансованого раціону харчування».
        5. Про поєднання продуктів. Фрукти можна давати дітям без обмежень. Вони дуже корисні і з'їсти понад норму їх практично неможливо. Однак, у випадку відмови і від них примушувати дитину не варто, будьте терплячими. Адже при дефіциті якого-небудь вітаміну або мікроелементу в організмі дитини, можете повірити досвіду, дитина сама «накинеться» на необхідні їй яблуко або зелень (чи не спостерігали ви, як при дефіциті Са діти з радістю уплітають крейду).
        6. Про м'ясо та білки. Багато людей вважають, що діти немовби не можуть нормально рости без м'яса. Звичайно, це не так, що й доводить досвід багатьох сімей. Крім того, надлишок будь-яких білків шкідливий. Білкову їжу можна давати дітям один чи два рази на день, за їх бажанням, але не переймайтеся, якщо зпоміж запропонованих страв дитина обере не сирну запіканку або горохову кашу, а рис або картоплю (бажано печену).
        7. Про молоко в дитячому харчуванні. Молоко – чудова їжа для дітей. Але змішувати його з крохмалями, і зокрема, варити каші на молоці небажано. І хоча неможливо не признати, що дитячий організм переварює такі поєднання краще ніж дорослі, шкода від таких страв однаково велика. Найкраще їсти молоко (кімнатної температури або тепле, але не з холодильника) як окремої страви.
        8. Про солодощі. Якщо й пропонувати їх дитині, то хоча б не після прийняття їжі. Можна перед їжею за півгодини, за годину. Зазвичай дорослі роблять навпаки.
        9. Про воду. Щодо води, то її, як правило, дають дітям стільки, скільки вони хочуть. Воду ліпше брати відстояну або пропущену через побутовий фільтр.
        10. Про дитячий феномен. На відміну від дорослих дитина майже ніколи не їсть про запас, на намагається заглушити їжею поганий настрій і, як наслідок, не переїдає. Тому після їжі вона може бігати, купатися, гратися в рухливі ігри без усякої шкоди для здоров'я.

Попередження дитячого травматизму та перша долікарська допомога

 

        Порізи, садна і подряпини – невід'ємна частина допитливого дитинства. Навіть найуважніші батьки і вихователі не можуть дати гарантії, що опікувана ними дитина виросте без падінь, забитих місць і ушкоджень.

 

Найпоширеніші види дитячих травм

 

        Найпоширенішими видами дитячих травм є забої, порізи, садна і подряпини.

Особливе місце серед них посідають травми обличчя. Зокрема, це можуть бути синець, садно, подряпина, прямий лінійний розрив на чолі, рвана рана на підборідді, глибокий розрив нижньої губи. Дітей з будь-якими глибокими ранами слід негайно показати лікареві для своєчасної відповідної обробки рани. Він правильного накладення пов'язки і грамотної обробки рани залежить, яким буде шрам після порізу: дуже великим чи майже не помітним.

 

        Загальноприйнятими заходами першої долікарської допомоги при порізах і саднах є:
  • промивання рани;
  • зупинення кровотечі;
  • накладення стерильної пов'язки (при кровотечі – тиснутої пов'язки);
  • застосування антисептика.

 

        Найкраще лікування для невеликих порізів і подряпин – промивання рани чистою водою з милом за допомогою марлевого тампона чи шматочка чистої тканини. Ретельне промивання – ключ до запобігання інфекції. Після промивання слід добре змити мило водою. Промивання варто повторити кілька разів на день доти, доки поріз повністю не затягнеться. Дуже забруднену рану ліпше промивати перекисом водню. Подряпини можна промивати як водою, та к і антисептичним лосьйоном.

        Після висушування порізу чистим марлевим тампоном слід накласти суху стерильну пов'язку, щоб до повного загоєння поріз залишався чистим. Перед накладанням пов'язки необхідно переконатися у тому, що краї порізу чисті, рівні і легко сходяться, після чого звести їх докупи. Для захисту порізу можна скористатися спеціальним пластиром. У разі накладення пов'язки або пластиру на глибоку рану не варто занадто щільно зводити її краї, оскільки це може спричинити розвиток анаеробних збудників.

        Рана швидше загоїться і вірогідність інфікування зменшиться, якщо її перебинтовувати якомога рідше. Якщо пов'язка послабилася або забруднилася, можна накласти новий шар бинтів поверх попереднього.

        Садно загоюватиметься найліпше, якщо його залишити відкритим. Однак, якщо шкіру ушкоджено на значній ділянці, можна накласти пов'язку. Перед цим потрібно промити рану і залишити її відкритою, поки не утвориться скорина, інакше бинт прилипне, і, знімаючи його, можна пошкодити засохлу скорину.

Звісно, відкрите садно загоюється швидше. Утім, якщо дитина іде гратися на дитячому майданчику, обов’язково слід закрити рану не дуже тугою пов'язкою. Після повернення дитини у приміщення пов'язку знімають.

        Щоб якнайшвидше зупинити кров, на рану необхідно щільно накласти пов'язку і як слід натиснути на неї рукою,а за потреби – потримати її так протягом 15 хвилин. Це зупинить будь-яку кровотечу, крім артеріальної. Для зменшення кровотечі доцільно підняти ушкоджену частину тіла догори. Якщо кров просякнула першу пов'язку, поверх неї необхідно накласти другу тугу пов'язку. Додавати нові пов'язки слід поверх попередніх, оскільки під час знімання пов'язки можна ушкодити кров'яний згусток, який утворився, і цим самим викликати нову кровотечу.

        Надаючи першу допомогу при пораненнях, не можна:
  • промивати рану спиртом, розчином йоду, оскільки це може викликати опіки;
  • відривати прилиплі шматочки одягу;
  • засипати рану ліками у вигляді порошків, змащувати її будь-якими мазями або олією;
  • класти вату безпосередньо на рану;
  • видаляти сторонні тіла, а при випаданні внутрішніх органів – вправляти їх у рану (їх можна тільки закрити стерильними матеріалами).

 

        Отруєння. Гострі отруєння досить часто трапляються у дітей дошкільного віку. Причиною отруєнь є відсутність у малюків життєвого досвіду, знань, а також невміння дорослих сформувати у дитини навички безпечної поведінки. Кожне гостре отруєння або підозра на нього потребують негайного надання медичної допомоги та обов’язкової госпіталізації дитини. Проникнення отрути в організм дитини можливе через рот, а також через дихальні шляхи та шкіру. 

 

 
 
 
Як зберегти вітаміни і мінерали в продуктах?
    Як зберегти в продуктах максимальну кількість корисних речовин під час їх обробки і приготування?
  Овочі можна їсти разом з шкіркою, а якщо це неприйнятно, то треба чистити їх ножем з нержавіючої сталі. Не потрібно тримати приготований салат або вінегрет в холодильнику - не готуйте їх заздалегідь, а з'їдайте одразу після приготування. Дрібно порізані овочі втрачають більше вітамінів. Саме тому відварена картопля на 50% корисніше картопляного супу.
   Готуйте овочі на пару, або запікайте - так у них збережеться більше вітамінів і мінералів. У крайньому випадку, відварюють їх в емальованій каструлі. Перед приготуванням      Не замочуйте овочі у воді - вітаміни залишаться в ній, і ваш організм нічого не отримає.
   Запасайтеся енергією, вживаючи більше горіхів і насіння, а замість білого хліба привчите себе до хліба з борошна грубого помелу та висівки.
   Незважаючи на те, що ви намагаєтеся збалансувати харчування, не забувайте про полівітамінних комплексах, так як вміст вітамінів в продуктах сьогодні зовсім не те, що кілька десятиліть тому. Для прикладу: щоб отримати повну добову дозу вітаміну С, треба з'їсти 16 апельсинів або 12 лимонів, що досить важко виконати.
   Бажано, щоб вітаміни були натуральними, а не синтетичними, так як більшість синтетичних вітамінів погано засвоюється нашим організмом. Купуючи вітаміни, пам'ятайте - краще, якщо вони мають усі необхідні сертифікати та проходять клінічні випробування, як і лікарські препарати. В іншому випадку ви ризикуєте тільки нашкодити своєму організму.