Широківський дошкільний навчальний заклад ясла-садок Виноградівського району Закарпатської області

 

Безпека нашого життя

 

 

 
 
Драматизація казки “Хижий вовк та довірливі козенята”(за мотивами казки “ Вовк та семеро козенят”
 
 
 
 
 
Ведучий: 
У хатинці на узліссі горобці водились в стрісі
а в будиночку сім’я, розповім про неї я
В тій хатині кізка-мама
Козеняток жвавих мала
І було відомо всім, що діток тих рівно сім.
Коза:
Прокидайтеся синочки, відкривайте, доньки очка
Молочка залишу вам і пораду ждобру дам
Грайтесь, любі, та пустуйте, скарб домашній ви не псуйте
Міцно двері зачиніть і мене ладком заждіть.
1козеня:До побачення, матусю1
2 козеня: Я нікого не боюся.
3 козеня: Будем ми любенько грати.
4 козеня: Та матусеньку чекати.
Пісня-танок козенят.
 
Ведучий:
Тільки кізка за поріг
суне вдвері сірий бік
вовк поласувать зібрався
так улесливо старався.
Вовк:
Повернулась ваша мати, 
Відкривайте, козенята.
 
5 козеня : Ні, скажу тобі я прямо, зовсім ти не наша мама!
6 козеня : Тай не так співає ненька.
7 козеня: Голос в матінки тоненький.
Ведучий:
Вовчик облизня спіймав,
За належне це сприйняв,
До ковалика подався,
Чемно й ввічливо звертався.
Вовк: Гей, ковалику, Архипе, голос зовсім мій захриплий, ти зроби його тонким, мов сопілочка, лунким.
Коваль:
А, давай-же, вовче, брате,
Голос будемо кувати
Дзень-дзень, цок-цок
Як дзвіночок, голосок!
 
Ведучий:
А маленькі козенятка,чепурили свою хатку,
Танцювали гопака, разом гралися в жмурка.
Аж тут чують за дверима, голос ніжний, ніби мами.
Вовк:
Гей, ріднесенькі малята,
Мої любі козенята
Принесла я вам обід, 
Нагодую всіх , як слід!
Ведучий:
Відчинили двері хатки, необачні козенятка,
Вовк відкрив міцний чувал:
 
Вовк:Ваш останній час настав!
Не лінуйтесь, лізьте в міх!
Ведучий:
Залунав тут вовчий сміх:
Вовк: Ха-ха-ха,всіх половив,
Добре ж я їх обдурив!
Ведучий:І заплакали маленькі6
1 козеня: Де ж поділась наша ненька?
2 козеня: Може вовк і маму з’їв?ї
3 козеня: Може, кинув десь у рів?
Усі: Визволяй,иматусю мила,
 
Бо пручатись вже не сила!
Ведучий:
У цю пору мама=кізка,
Поряд з дормом бігла близько,
Гульк- пуста її хатинка,
Лиш в кутку одна дитинка,
Кізка враз заголосила.
Кізка:
Ой, прийшла лиха година,
Мої рідні, козенята,
Нащо ви відкрили хатку!
7 козеня:Вовк співав для нас тоненько,
Переплутали, ми, ненько.
Ведучий:
Одяглася в чисте кізка
Підсущила гіркі слізки,
Та й пішла щукати вовка,
Стука у віконце вовку.
Коза:
Гратись я з тобою хочу,
Позмагаємось удвох,
У стрибках, ось, бачиш, льох?
Ні за що не перескочиш.
Вовк:
Я? Та тільки лиш захочу!
Ведучий:
Разом з кізкою стрибав і нарешті в льох унав,
А коза мерщій до хати, козеняток визволяти
Всіх зібрала і пішла, до хатинки повела,
Будуть дітки пам’ятати
ЗАСЬ ЧУЖИНЦЯ В ДІМ ПУСКАТИ!

 

 
 
 
Про вогонь нам треба знати, з ним не можна жартувати.Настільний театр : «Пригода в лісі»
 
 
Мета:Закріплення правил безпеки поводження в довкіллі на фоні лісу.
 
Ведуча:
Не за горами високими
Не за морями глибокими
А поблизу лісу зустрілись двоє друзів
Зайченя - лапченя та їжачок - трудівничок.
(виходить зайчик та їжачок з журналом «Джміль» у руках.)
Зайченя:
Їжачку, та годі вже тобі свого носа в той журнал пхати, не набридло7 Гайда, краще до лісового озера – пограємося.
Їжачок:
Але ж нам загадали на завтра оповіданнячко прочитати та й назва цікава: «Вогонь – друг чи ворог?» я хочу дізнатися про це.
Зайченя:
Ех, ти, тюхтійку! Слухай мене і будеш розумним. По дорозі до озера розпитаємо дорослих звірів і дізнаємося: ворог чи друг той вогонь.
Їжачок:
Гаразд, умовив. Побігли!
(змінюється фон лісу, з’являється Їжачиха.)
Їжачиха:
Я, мати-їжачиха, в лісочку все ходжу,
І яблучка смачненькі на спинці я ношу,
Шукаю скрізь грибочки кладу на голочки,
Блукаю по горбочках збираю ягідки.
Їжачок: Мамо, а вогонь нам друг чи ворог?
Їжачиха:
 Друг. Ось я зараз я прийду додому і зготую тобі на плиті смачний обід. Повертайся швидше!
Зайчик:
 Бачиш, як просто. Вже дізналися, побігли!
(Їжачиха проходить, з’являється лисиця з в’язанкою дрівець.)
Їжачок: 
Лисичко,як ти гадаєш: вогонь-друг чи ворог?
Лисичка:
Друг. Узимку я топитиму в хаті ось цими дровами і буду сидіти у теплі. Приходьте до мене в гості.  
Їжачок: 
А ми ще й білочку запитаємо.
(Змінюється фон. Пожежа в дуплі Білочки.)
Більченятко:
 Рятуйте, пожежа!  
Зайчик: 
Ой, лихо! Горить Білоччина хатка! Треба викликати пожежників,та я не прочитав оповідання на завтра, і не знаю, який номер слід набирати!!!Що робити?
Ведуча:Допоможемо зайчаті? Який номер слід набирати в разі пожежі?
Діти: Один нуль один!
Зайченя:
 Дякую!
Алло, пожежники-бобри!
Пожежа! Горимо!
Такого не було у лісі ще ніколи.
Тут більченятка кволі!  
Ведуча:А чи все як слід назвав зайчик?
Діти: Ні!воно не назвало адреси.
Ведуча: Правильно!(Дзвонить)добрий день! Пожежа в лісі!Вулиця Соснова,8.Горить Білоччина хатка!  
(З’являються бобри)
Ми – пожежники-бобри, не шкодуємо води
Гасимо пожежі.
Всі повинні пам’ятати
Що з вогнем не можна гратись
Правило найперше-Діти мають знати
Правила пожежні.